Застосування РРО для підприємців — наслідки

Обов’язкове впровадження РРО для підприємців 2 і 3 групи

Питання, яким живуть усі представники малого та середнього бізнесу України останнім часом — обов’язкове впровадження РРО для підприємців 2 і 3 групи. Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики прийняв у першому читанні законопроекти №1718 і №1088 з поправкою про відстрочку обов’язкового впровадження РРО до 1 січня 2016 року, однак на засіданні в ВР їх так і не розглянули. Разом з тим на підтримку законопроекту № 1718, що скасовує цю норму, проходять масові акції протесту під Верховною Радою, комітетами і адміністрацією Президента, в яких беруть участь бізнесмени з усієї України, ночівлі в наметах у Маріїнському парку і т.д. 

Про обов’язкове використання у своїй діяльності касових апаратів платниками єдиного податку другої та третьої груп йдеться в законі «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України (щодо податкової реформи)» № 1578, прийнятому 28 грудня 2014 Це фінішна пряма реформи , яка була розпочата ще прем’єр-міністром М. Азаровим у 2010 році. Але тоді прем’єр-міністр і весь уряд все ж почули підприємців і вирішили, що ще не час вводити касові апарати для «єдинників». Сьогодні ж, незважаючи на непростий час для малого та середнього бізнесу, за рахунок якого тримається економіка нашої країни, «реформа» отримує зелене світло.

Використання РРО як реформа

Чому малий і середній бізнес повстав проти цього? Сьогодні підприємці все більше думають, як би вижити в умовах економічної кризи, виплатити заробітні плати найманим працівникам, де знайти виручку, щоб зробити закупівлі та убезпечити покупця від порожніх полиць, і як врегулювати відносини з перевіряючими органами, які як і раніше вимагають хабарі. Замість пошуків вирішення перерахованих вище проблем, кожен з них тепер ламає голову над тим, де знайти гроші на покупку і обслуговування касового апарату — а коштує він від 4000 до 10 000 тис грн, та щомісячне обслуговування обходиться 200 грн на місяць. При цьому на 280 тис. підприємців третьої групи і 480 тис. другої групи оподаткування передбачено всього 5 підприємств, з якими можна укласти договір на обслуговування касових апаратів. 5 фірм не можуть закрити такий величезний обсяг роботи. І хоча за обслуговування потрібно щомісяця платити фірмі, в результаті розрахунково-касовими апаратами доведеться займатися самим підприємцям:

  • потрібно знати, як з ним управлятися,
  • як знімати рахунки,
  • навчити персонал роботі з ним і т.д.

Все це, природно, вимагає часу, сил і грошей. Є помічник у цьому питанні — програмне забезпечення «MEDос IS», що дозволяє автоматично дистанційно здавати звіти в податкову фіскальну службу. Воно нібито економить підприємцю час на фізичний похід в регуляторний орган. Звичайно, це зручно, але, як показує практика, програма далеко не ідеальна і часто дає збої, особливо, якщо враховувати специфіку нашого інтернету. До того ж, якщо підприємець веде свою діяльність у віддаленому населеному пункті, в переході або в метрополітені, де часто виникають проблеми з інтернетом, то розрахунки все одно проводяться через касову книгу, яку потрібно реєструвати і по ній особисто здавати звіти в фіскальну службу.

Досвід застосування РРО

У Європі введення РРО зробили без потрясіння для малого бізнесу і дійсно з метою допомоги. У Німеччині, наприклад, підприємці всю свою продукцію проводять через розрахунково-реєстраційне обладнання тільки для того, щоб ввечері переконатися для себе, які операції були проведені і на яку суму, які є залишки тієї чи іншої продукції і скільки грошей у касі, а ніяк не для того, щоб відправити звіт в фіскальну службу. Там розрахунково-реєстраційне обладнання покликане допомогти самому підприємцю підраховувати свої обороти. Було б хоч трохи простіше, якби структура роботи з фіскальними органами в нашій країні будувалася за європейським зразком, і вони б несли не каральну функцію для підприємців, а підтримуючу — звертали б увагу на помилку і давали час її виправити. Але у нас за кожну помилку у звіті передбачена ціла таблиця штрафів — і часом вони доходять до 500% від вартості проданого товару.

Введення РРО ще більше зажене підприємництво в тінь. Ще більше наша держава буде недоотримувати від ведення малої і середньої бізнес-діяльності. Відстрочка до 1 січня 2016р. дасть лише карт-бланш кандидатам у депутати на осінніх виборах, які будуть активно експлуатувати цю тему. Нам не можна допустити, щоб нас знову зробили заручниками політтехнологій, потрібно домагатися не відстрочки, а скасування цього рішення. Зараз як ніколи влада повинна прислухатися до проблем малого та середнього бізнесу, стимулювати вихід з тіні тих коштів, які за оцінками експертів сягають від 60% до 80%. Саме час дати зітхнути малому і середньому підприємництву, а не накидати на його шию чергову петлю. Саме ми, підприємці, здатні вивести Україну з економічного колапсу. Необхідно ввести вільну економічну зону і легалізувати при цьому трудові відносини з найманим персоналом. Нехай підприємці платять єдиний зрозумілий податок на оборот. Це все відображено в нашій економічній програмі Business Up, і при її впровадженні Україна отримає розвиток ВВП щорічно на 5-7% і мінімум 50 тис. Робочих місць, у результаті чого виграє не тільки бюджет країни, а й Пенсійний фонд, який нарешті наповниться надходженнями.


Советуем прочесть:

Вы можете пропустить чтение записи и оставить комментарий. Размещение ссылок запрещено.

Оставить комментарий

Вы должны быть авторизованы, чтобы разместить комментарий.

Яндекс.Метрика